ДОПОМОГА СІМЕЙНОГО АДВОКАТА
Це адвокат, який знається на Сімейному праві і має багатий досвід позитивного вирішення сімейних спорів
Для то того, щоб під час досудового/судового вирішення ваших питань, ви отримали бажаний результат
Сімейний адвокат займається :
- розірванням/укладанням шлюбу;
- визначенням місця проживання неповнолітньої дитини;
- визначенням порядку спілкування з неповнолітньою дитиною;
- поділом спільного майна та боргових зобов’язань подружжя;
- поверненням дитини з-за кордону;
- встановленням/оспорюванням батьківства;
- позбавленням/поновленням батьківських прав;
- встановленням юридичних фактів (смерті, народження, належності документів/майна, проживання однією родиною без укладання шлюбу);
- стягненням аліментів (зменшення/ збільшення їх розміру).
Бажано - одразу, як виникла проблема. ВІД того, як швидко ви знайдете свого сімейного адвоката буде залежати результат та позиція в суді.
Проснувшись однажды утром после беспокойного сна, Грегор Замза обнаружил, что он у себя в постели превратился в страшное насекомое.
РОЗІРВАННЯ ТА УКЛАДАННЯ ШЛЮБУ
По-перше, сімейний адвокат потрібен, коли шлюб укладають неповнолітні особи, яким відповідно до законодавства в судовому порядку необхідно отримати на це згоду.
По-друге, якщо ви хочете укласти шлюб, то консультація сімейного адвоката вам також стане в нагоді. Адвокат розповість про те, які у вас права та обов’язки в шлюбі, як вирішувати питання щодо виховання та утримання майбутніх дітей,як краще оформити майно, що було набуте в шлюбі, які доходи отримані в шлюбі є особистою власністю одного з подружжя тощо.
Шлюб в Україні розривається в судовому порядку та через органи реєстрації актів цивільного стану (РАЦС).
Звернутися зі спільною заявою про розірвання шлюбу до органів РАЦС може подружжя, яке не має спільних неповнолітніх дітей та спору, щодо поділу майна.
У тих випадках, коли подружжя має спільних дітей віком до 18-ти років.
Якщо Вам потрібно тільки розірвати шлюб, то сімейний адвокат надасть консультацію, складе позовну заяву до суду і, за вашим бажанням, буде поряд в судових засіданнях.
Якщо, крім розірвання шлюбу, Ви маєте намір розділити майно/боргові зобов’язання, визначити порядок проживання та утримання спільних дітей, тоді Вам потрібен комплексний супровід, який розпочнеться з консультації, а надалі адвокат допоможе зібрати доказову базу, зробить необхідні запити, складе позовну заяву та буде відстоювати Ваші інтереси в суді.
Так, можливо, але кожен випадок окремий і, тому пропонуємо звернутися до нашого фахівця за індивідуальною консультацією. Наш фахівець оцінить саме вашу ситуацію і спланує подальший алгоритм ваших дій.
ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ ПІСЛЯ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ. ВСТАНОВЛЕННЯ ПОРЯДКУ СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ.
Сімейне законодавство України регламентує презумпцію рівності батьків по відношенню до спільних дітей. Але на практиці тривалий час суди надавали перевагу матері дитини, чомусь вважаючи, що саме з мамою дитині буде краще.
Останнім часом ситуація почала змінюватися і місце проживання дитини визначається також і з батьком.
Ці процеси триваліші та складніші, оскільки система тільки починає змінюватися, але все можливо.
Що враховує суд, коли визначає місце проживання дитини? – Суд, насамперед, бере до уваги до кого з батьків дитина більш прихильна та з ким з батьків дитина має більш тісний емоційний зв’язок. І вже у другу чергу суд оцінює матеріальне становище сторін.
У яких випадках суд може відмовити батьку/ матері у визначенні місця проживання дитини саме з ним? – Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто :
- не має самостійного доходу;
- зловживає спиртними напоями або наркотичними речовинами;
- своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини;
- вчиняв насильство над дитиною.
Також суд враховує вік дитини, якщо вона дуже маленька та/або має проблеми зі здоров’ям, то, як правило, вона залишається жити з мамою, але це не остаточний вердикт. Судове рішення про визначення місця проживання дитини може бути переглянуто:
- якщо мати дитини заважає батьку бачитися з дитиною ;
- приймає одноособові рішення щодо дитини;
- не піклується про дитину.
Виходячи з рівності прав батьків, той з батьків, хто мешкає окремо від дитини, має право спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні та житті.
Якщо подружжя не може досягти згоди щодо порядку спілкування з дитиною, це питання можливо вирішити шляхом звернення до Органу опіки за місцем проживання дитини. Потрібно подати письмову заяву до якої додати докази, якими ви обґрунтовуєте свою заяву.
За наслідками розгляду заяви Орган опіки та піклування прийме відповідне рішення. Якщо вас не влаштовує рішення Органу опіки, можна оскаржити його до суду.
ПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ
В Україні існує презумпція рівності часток подружжя у спільному майні.
Що це означає?
Це означає, що усе майно, що було набуте за час шлюбу належить кожному з подружжя в рівних частках по ½ частці. Але законодавство містить виключення, які стосуються майна отриманого внаслідок приватизації в певний період, придбаного за особисті кошти одного з подружжя, отриманого як дар, набутого внаслідок спадкування та на підставі договору довічного утримання.
Підлягає. Якщо це частка у статутному капіталі підприємства, то другий з подружжя отримує половину такої частки. Якщо це бізнес, який веде фізична-особа підприємець, то за наявності кваліфікованого адвоката можливо, як розподілити його, так і уникнути такого розподілу.
Окремо звертаємо увагу, що розподілу підлягають не тільки майно, але і боргові зобов’язання, якщо за час шлюбу було взято кредит, який не встигли погасити до моменту розлучення, то залишок боргу необхідно сплачувати в рівних частках і після розірвання шлюбу. Але і з цього правила є виключення. Якщо під час шлюбу чоловік/дружина без згоди другого з подружжя узяли кредит/позику і витратили її на власні потреби, то є шанс цей борг залишити тому з подружжя, хто його набув.
Якщо сторони готові до діалогу, сімейний адвокат допоможе вирішити конфлікт без звернення до суду і розподілити майно, шляхом укладання нотаріальних угод. Якщо сторони до діалогу не готові, тоді сімейний адвокат допоможе побудувати стратегію, зібрати усі необхідні докази, виявити усе наявне майно, захищатиме ваші інтереси в суді.
Майно, що було набуте до шлюбу розподілу не підлягає, така квартира є власністю того з подружжя, хто її безпосередньо придбав до шлюбу. Відповідно до Сімейного Кодексу України, діти в розподілі спільного майна подружжя участі не приймають, їх права можуть бути враховані під час розподілу спільного майна, шляхом збільшення частки того з подружжя, з ким залишаються неповнолітні діти.
Але виселити вас та дітей з квартири чоловік/дружина не зможе поки дітям не виповниться 18-ть років, так як їх право на житло захищається законом.
ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яку застосовує суд до батьків, які забувають про своїх дітей. Коли клієнти звертаються з таким питанням, вони чомусь впевнені, що несплата аліментів є підставою для позбавлення батьківських прав. Проте, це зовсім не так. Кожне порушення має свій спосіб захисту, і наслідком ухилення від сплати аліментів є застосування певних обмежень, таких як обмеження права керувати транспортним засобом, права виїзду за кордон, арешт майна та банківських рахунків, а інколи навіть і кримінальна відповідальність.
Основною підставою для позбавлення батьківських прав є ухилення, самоусування одного з батьків від виконання своїх батьківських обов’язків, які насамперед полягають у вихованні дитини, любові до своєї дитини, піклуванні та сприянні її розвитку. Несплата аліментів є складовою частиною і використовується, як доказ повного невиконання усіх покладених на батьків обов’язків. Останнім часом отримати таке рішення стало складніше, тому що дитина повинна мати обох батьків і спочатку Органи опіки намагаються допомогти тому з батьків, хто ухиляється, виправити ситуацію і, тільки, якщо жоден з заходів результату не приніс, тоді вже спрямовується позов до суду.
Деякі батьки чомусь впевнені, що у разі, якщо їх позбавлять батьківських прав, то їм не потрібно буде сплачувати аліменти, але це не так, і далі необхідно сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, а ось прав на свою дитину ви більше не будете мати.
На нашій практиці був випадок, коли діти зверталися до суду з позовом про позбавлення їх батька батьківських прав. У згаданій справі позов суд задовольнив та позбавив батька, який не з’явився у судовому засіданні, батьківських прав відносно його доньки та сина (справа №243/5743/21 ).
Вивчить ситуацію, оцінить ваші шанси на успіх, побудує стратегію, допоможе зібрати усі необхідні докази, буде відстоювати інтереси в суді та в Органах опіки. А ще надасть вам підтримку і впевненість, оскільки дана категорія справ є досить емоційною і морально виснажливою.
В 14-ть років дитина набуває часткової правоздатності і може подати такий позов. Зазвичай ініціатором є дитина, але при укладанні договору з адвокатом згоду надає той з батьків, з яким вона мешкає. Також дитина може подати заяву до Органу опіки, який буде її представником в суді.
Звичайно, має. Дитина є спадкоємцем першої черги. Коли батька позбавили батьківських прав, то він втратив права на свою дитину. За дитиною зберігається весь об’єм прав, але відсутній обов’язок по відношенню до батька.
Може. Право на позов про поновлення батьківських прав виникає через рік після позбавлення. Для поновлення потрібно подавати позов до суду, але для того, щоб суд задовольнив такий позов потрібно довести, що підстав на яких вас позбавили батьківських прав більше не існує. Тобто якщо, наприклад, ви зловживали спиртними напоями, то потрібно надати суду довідку, що ви пройшли курс лікування та реабілітації і є цілком здоровою, також потрібно заручитися підтримкою Органу опіку, тому, що саме вони будуть надавати висновок, щодо доцільності поновлення вас в таких правах.
ПОВЕРНЕННЯ ДИТИНИ З-ЗА КОРДОНУ
Внаслідок війни в Україні ми стикнулися з проблемою неповернення дітей із-за кордону. Був певний період часу, коли мами з дітками масово виїжджали. Ще ніхто не розумів, що відбувається та як діяти далі. Мами з дітьми перетинали кордон без письмового дозволу батька, іноді навіть не повідомляли батька дитини, що їдуть за кордон. Насьогодні ми маємо суттєву проблему з поверненням дітей. Деякі мами вже знайшли себе у новій країні, знайшли роботу, дехто навіть створів нову родину.
Батько має право бачити свою дитину та спілкуватися з нею. Дехто залишив ситуацію, як є, а дехто не готовий миритися і намагається повернути своїх дітей.
Реально, але цей процес потребує багато часу та ресурсів.
Почати потрібно з встановлення місця знаходження дитини та встановлення підстав перетину кордону. Далі необхідно звернутися до компетентного органу України, яким насьогодні є Міністерство юстиції, з відповідною заявою, яка має бути оформлена відповідно до вимог Конвенції та чекати на її розгляд.
Питання повернення дитини врегульовано Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Як показує практика, Міністерство юстиції пропонує заявнику звернутися до суду за місцем знаходження дитини, але з огляду на обмеження для чоловіків на виїзд за кордон, це реалізувати майже неможливо і, навіть, якщо ви знайдете адвоката в країні перебування дитини, ваші шанси на успіх доволі низькі, також потрібно бути готовими до того, що Сімейні суди Німеччини та Польщі можуть розглядати справу багато років, і за цей час дитина вже втратить зв’язок з батьком, отримає нове середовище та соціальні зв’язки у новій країні. Ще додайте вартість послуг адвокатів за кордоном, насьогодні година роботи сімейного адвоката в країнах ЄС стартує від 150 євро.
Найбільш ефективним в такому випадку буде звернення до суду в Україні, таке право передбачає Конвенція з позовом про повернення дитини до місця її постійного проживання. І, отримавши таке рішення, можливо діяти далі.
Вивчить ситуацію, визначиться з вашими шансами на успіх, допоможе обрати правильну стратегію, виходячи з вашої ситуації, допоможе зібрати докази, зробить необхідні запити, складе заяву до компетентного органу. Якщо ви вирішите відстоювати свої права в Україні, то адвокат підготує усі необхідні документи до суду і буде відстоювати ваше право безпосередньо в суді та сприяти виконанню судового рішення компетентними органами іншої держави.
